-
1 визнавати законним
hold to be valid, recognize as legal, render lawful, rule legalУкраїнсько-англійський юридичний словник > визнавати законним
-
2 визнавати законним спадкоємцем
Українсько-англійський юридичний словник > визнавати законним спадкоємцем
-
3 визнавати
= визнати1) юр. ( вважати законним) to recognize, to accept2) ( погоджуватися) to acknowledge, to admit; to own(не) визнавати себе винним — to plead ( not) guilty
визнавати себе переможеним — to acknowledge defeat; to own oneself beaten; спорт. to throw up the sponge
я визнаю, що це вірно — І acknowledge ( admit) it to be true
треба визнати, що… — it must be admitted that…
3) ( вважати) to think, to consider, to vote, to deemвизнавати необхідним — to deem (it) necessary, to consider it necessary, to recognize as necessary
-
4 hold to be valid
-
5 recognize as lawful heir
-
6 recognize as legal
визнавати законним ( або чинним) -
7 render lawful
визнавати законним (правомірним, чинним) -
8 rule legal
визнавати законним ( або чинним) -
9 legitimate
I1. n1) закон нонароджена дитина2) законний правитель3) захисник прав законного правителя4) драма2. adj1) законний, правильний2) виправданий, обгрунтований; поважний, допустимий; розумний3) здійснюваний за законом; законний (про правителя)4) законнонародженийthe legitimate drama — а) драматичний театр, драма; б) визнані усіма п'єси
IIv1) юр. узаконювати, легітимувати2) визнавати законним3) усиновляти (позашлюбну дитину)* * *I n II a2) законний, правильний; законний ( про правителя); який здійснюється за законом про успадкування ( про владу)3) законний, допустимий; виправданий, обґрунтований4) миcт. драматичнийIII v1) юp. узаконювати, легітимізувати; визнавати законним2) усиновляти ( позашлюбну дитину) -
10 authorize
дозволяти; уповноважувати, управомочувати, санкціонувати, (на)давати право, схвалювати; легалізувати, узаконювати, визнавати законним (чинним); авторизуватиauthorize the use of electronic surveillance — = authorize the use of electronic audio surveillance дозволяти підслухування телефонних розмов, дозволяти ведення електронного (аудіо)спостереження
- authorize divorceauthorize the use of electronic audio surveillance — = authorize the use of electronic surveillance
- authorize wiretapping -
11 legitimate
1) законна мати; законний батько; законнонароджені нащадки2) законний, легальний, легітимний, на законній підставі; узаконений; заснований на праві прямого успадкування; правильний; правомірний; обґрунтований, поважний, серйозний; законнонароджений3) легітимізувати, узаконювати, надавати законного статусу, визнавати законним ( або чинним); виправдовувати; слугувати виправданням; усиновляти ( позашлюбну дитину)•- legitimate accident
- legitimate act
- legitimate activities
- legitimate activity
- legitimate aim
- legitimate argument
- legitimate article of commerce
- legitimate assets
- legitimate authority
- legitimate birth
- legitimate business
- legitimate character
- legitimate child
- legitimate children
- legitimate claim
- legitimate concern
- legitimate contender for power
- legitimate daughter
- legitimate demand
- legitimate demonstration
- legitimate design
- legitimate discontent
- legitimate drug
- legitimate economy
- legitimate employment
- legitimate enterprise
- legitimate evidence
- legitimate excuse
- legitimate exercise of duties
- legitimate expectation
- legitimate father
- legitimate grievance
- legitimate government
- legitimate gun owner
- legitimate heir
- legitimate income
- legitimate influence
- legitimate information use
- legitimate instrument
- legitimate interest
- legitimate interference
- legitimate king
- legitimate law enforcement
- legitimate means
- legitimate method
- legitimate mother
- legitimate nature
- legitimate need
- legitimate objective
- legitimate offspring
- legitimate origin
- legitimate owner
- legitimate place
- legitimate possessor
- legitimate powers
- legitimate privilege
- legitimate public interest
- legitimate purpose
- legitimate reason
- legitimate recipient
- legitimate referral
- legitimate relationship
- legitimate representative
- legitimate request
- legitimate right
- legitimate son
- legitimate source
- legitimate source of income
- legitimate sovereign
- legitimate state
- legitimate status
- legitimate transaction
- legitimate unionization
- legitimate use -
12 render valid
-
13 legitimate
I n II a2) законний, правильний; законний ( про правителя); який здійснюється за законом про успадкування ( про владу)3) законний, допустимий; виправданий, обґрунтований4) миcт. драматичнийIII v1) юp. узаконювати, легітимізувати; визнавати законним2) усиновляти ( позашлюбну дитину) -
14 legitimatize
v1. узаконювати, легітимувати- to legitimatize dictate узаконювати диктатуру- to legitimatize international brigandage узаконювати міжнародний бандитизм -
15 recognize
v1. висловлювати схвалення; цінувати, віддавати належне2. юр. офіційно визнавати4. переглядати, виправляти- to be recognized de facto бути визнаним де-факто (про державу)- to be recognized de jure бути визнаним де-юре (стати суб'єктом міжнародного права)- to recognize claims as justified визнати претензії обґрунтованими- to recognize a government визнати уряд- to recognize international law визнавати міжнародне право- to recognize a new country визнати нову країну- to recognize the official status of consuls визнавати офіційний статус консулів- to recognize as the only legal government визнавати єдиним законним урядом- to recognize as the sole legal government визнавати єдиним законним урядом- to recognize the sovereign of the Great Britain as Head of the Commonwealth визнавати монарха Великої Британії главою Британської співдружності -
16 validate
надавати юридичної сили, надавати законної сили; визнавати чинним ( або законним); визнавати таким, що має силу; легалізувати; ратифікувати; затверджувати; підтверджувати; оголошувати обраним -
17 hold
1) розм. ув'язнення; розм. в'язниця, місце ув'язнення2) володіти (акціями, патентом тощо); зобов'язувати; бути (залишатися) чинним, мати силу; виносити рішення; визнавати ( про суд); розм. тримати ( у в'язниці), утримувати ( під вартою); проводити (збори, конференцію, вибори тощо); обіймати (посаду, пост)•hold a threat of disclosure over head — = hold a threat of disclosure over smb.'s head тримати ( когось) під загрозою розкриття
hold a threat of disclosure over smb.'s head — = hold a threat of disclosure over head
hold office during good behavior — = hold office during good behaviour обіймати посаду довічно
hold office during good behaviour — = hold office during good behavior
hold possession under the color of title — = hold possession under the colour of title володіти за законним правом ( на законних підставах)
- hold a conferencehold possession under the colour of title — = hold possession under the color of title
- hold a court
- hold a demonstration
- hold a government post
- hold a high-level position
- hold a high office
- hold a judicial decision
- hold a judicial inquiry
- hold a judicial office
- hold a judicial sale
- hold a legal office
- hold a licence
- hold a license
- hold a local referendum
- hold a meeting
- hold a patent
- hold a person on suspicion
- hold a plebiscite
- hold a post
- hold a rally
- hold a rank
- hold a reception
- hold a referendum
- hold a session
- hold a sitting
- hold a trial
- hold a view
- hold absolutely
- hold an action
- hold an appointment
- hold an inquiry
- hold an inquest
- hold an office
- hold as a material witness
- hold at gunpoint
- hold at knifepoint
- hold consultations
- hold court
- hold debate
- hold debates
- hold election
- hold elections
- hold for court
- hold for interrogation
- hold good
- hold good in law
- hold hearing
- hold hearings
- hold hostage
- hold in abeyance
- hold in bondage
- hold in captivity
- hold in contempt
- hold in contempt of court
- hold in detention
- hold in esteem
- hold in internal exile
- hold in preventive detention
- hold in trust
- hold incommunicado
- hold invalid
- hold legally liable
- hold legally responsible
- hold liable
- hold mediately
- hold more than one job
- hold more than one office
- hold office during pleasure
- hold on espionage charges
- hold on spy charges
- hold on spying charges
- hold on the charge
- hold over
- hold over a decision
- hold pleas
- hold preliminary hearings
- hold prisoner
- hold property
- hold public office
- hold re-election
- hold re-elections
- hold reasonable
- hold responsible
- hold responsible in damages
- hold shares in a company
- hold the affirmative
- hold the assizes
- hold the chair of law
- hold the hearing of an action
- hold to account
- hold to bail
- hold to be valid
- hold to ransom
- hold to security
- hold to the contrary
- hold under house arrest
- hold up
- hold-up
- hold up a law
- hold up a train
- hold up delivery
- hold up in court
- hold up legislation
- hold-up man
- hold without charge -
18 sole
adj єдиний- sole legitimate representative єдиний законний представник- to recognize as sole legal government визнавати єдиним законним урядом
См. также в других словарях:
визнавати — наю/, нає/ш, недок., ви/знати, аю, аєш, док. 1) перех. Вважати дійсним, законним, стверджувати своєю згодою, позитивним ставленням право на існування кого , чого небудь. 2) перех. і неперех., також із спол. що. Відверто признаватися в чому небудь … Український тлумачний словник
легітимізувати — у/ю, у/єш, недок. Визнавати законним, узаконювати … Український тлумачний словник
Контекстний паралельний вжиток — Г. До четвертої групи належать богословські терміни, які в певних контекстах можна вважати синонімами, і тому допущено їхній паралельний вжиток, але в інших контекстах вони різняться своїм значенням або семантичним відтінком, і тоді не є… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
признавати — аю/, ає/ш, недок., призна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вважаючи правдивим, справедливим що небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що небудь; визнавати. || Усвідомлювати справедливість чого небудь. || Допускати можливість існування… … Український тлумачний словник
канонізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) церк. Робити каноном (у 1 знач.). || Зараховувати до числа святих. 2) перен., книжн. Визнавати кого , що небудь непохитно авторитетним, єдино законним і незмінним зразком; узаконювати … Український тлумачний словник
санкціонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Давати санкцію на що небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось … Український тлумачний словник
